цегляр

ЦЕГЛЯ́Р, а́, ч.

Робітник, який виробляє цеглу.

Зранку був він на коні в лісі.., на будівлі або за Ворсклою, де цеглярі випалювали цеглу (З. Тулуб);

Парубок-цегляр, – замурзаний у глину, розхристаний, на голові бриль із лопуха, – ковтав слова од хвилювання, бо його формовочна машина діяла безвідмовно (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. цегляр — цегля́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. цегляр — -а, ч. Робітник, який виробляє цеглу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. цегляр — Цегля́р, -ра́, -ре́ві; -лярі́, -рі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. цегляр — ЦЕГЛЯ́Р, а́, ч. Робітник, який виробляє цеглу. Зранку був він на коні в лісі.., на будівлі або за Ворсклою, де цеглярі випалювали цеглу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 51); Парубок-цегляр,— замурзаний у глину, розхристаний, на голові бриль із лопуха...  Словник української мови в 11 томах