цегляр
ЦЕГЛЯ́Р, а́, ч. Робітник, який виробляє цеглу.
Зранку був він на коні в лісі.., на будівлі або за Ворсклою, де цеглярі випалювали цеглу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 51);
Парубок-цегляр,— замурзаний у глину, розхристаний, на голові бриль із лопуха,— ковтав слова од хвилювання, бо його формовочна машина діяла безвідмовно (Ю. Янов., Мир, 1956, 101).
Словник української мови (СУМ-11)