цементний
ЦЕМЕ́НТНИЙ, а, е.
1. Прикм. до цеме́нт;
// Який виробляє цемент.
За цементними заводами поля, поля, поля, моя кохана зроду донецькая земля (В. Сосюра).
2. Зробл. з цементу, який складається з цементу; має в своєму складі цемент.
Я ледь пізнаю в цій людині Омелька, якого зустрічав колись в Кічкасі і потім майже щодня бачив в цементних блоках дніпровської греблі, коли вона ще будувалася (С. Голованівський);
Цементний камінь, занурений у воду, з часом стає ще міцнішим (з наук.-попул. літ.);
Цементні розчини і бетони під час своєї служби в спорудах зазнають дії різних факторів, які спричиняють їх корозію (з наук. літ.);
// Покритий цементом.
І юні в'язні широко відкритими очима дивилися один на одного, на сірі стіни й слизьку цементну підлогу (С. Чорнобривець).
Словник української мови (СУМ-20)