центрувати
ЦЕНТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, спец.
1. Установлювати центри яких-небудь тіл на одну спільну вісь; надавати центру інструмента, деталі машини потрібного положення.
При користуванні конденсорними збільшувачами для рівномірного освітлення негатива треба центрувати лампу, пересуваючи її відносно конденсора (з наук. літ.);
Він побіг щодуху на городи, понад ставом, до колгоспної облізлої шопи, де вони з Сашком, сином Василини, закінчували ремонтувати і центрувати молотарку (В. Кучер).
2. Робити в предметі центрувальні заглибини для встановлення його на центри токарного верстата.
3. перен. Поєднання двох або більше різних складників на спільних засадах.
Улюблений автором знак андріївського хреста як знамення переходу з одного стану речей в інший .. центрує вісь інверсії (з газ.);
Звичайно суто механічне поєднання цінностей свободи і традиції ще не може вважатися життєздатною ідеологією, оскільки кожний складник базується на різних началах, і необхідно знайти ті єднальні принципи, які могли б центрувати та живити цей симбіоз (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)