центрування
ЦЕНТРУВА́ННЯ, я, с., спец.
Дія за знач. центрува́ти.
Конус гайки, входячи в конусну поверхню диска, забезпечує правильне центрування та щільну затяжку диска на маточині (з навч. літ.);
Шатун [косарки] під час роботи може ламатися при неправильному центруванні ножа (з наук. літ.);
Обробку центрових отворів – центрування – виконують на спеціальних верстатах (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)