центрування

ЦЕНТРУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. центрува́ти.

Конус гайки, входячи в конусну поверхню диска, забезпечує правильне центрування та щільну затяжку диска на маточині (Автомоб., 1957, 187);

Шатун [косарки] під час роботи може ламатися при неправильному центруванні ножа (Механ. і електриф.., 1953, 147);

Обробку центрових отворів — центрування — виконують на спеціальних верстатах (Токарна справа.., 1957, 165).

Значення в інших словниках

1. центрування — центрува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. центрування — ЦЕНТРУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. центрува́ти. Конус гайки, входячи в конусну поверхню диска, забезпечує правильне центрування та щільну затяжку диска на маточині (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. центрування — -я, с., спец. Дія за знач. центрувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови