центрувати

ЦЕНТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., спец.

1. Установлювати центри яких-небудь тіл на одну спільну вісь; надавати центру інструмента, деталі машини потрібного положення.

При користуванні конденсорними збільшувачами для рівномірного освітлення негатива треба центрувати лампу, пересуваючи її відносно конденсора (Довідник фот., 1959, 165);

Він побіг щодуху на городи, понад ставом, до колгоспної облізлої шопи, де вони з Сашком, сином Василини, закінчували ремонтувати і центрувати молотарку (Кучер, Прощай.., 1957, 455).

2. Робити в предметі центрувальні заглибини для встановлення його на центри токарного верстата.

Значення в інших словниках

1. центрувати — центрува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. центрувати — ЦЕНТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, спец. 1. Установлювати центри яких-небудь тіл на одну спільну вісь; надавати центру інструмента, деталі машини потрібного положення.  Словник української мови у 20 томах
3. центрувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., спец. 1》 Установлювати центри яких-небудь тіл на одну спільну вісь; надавати центру інструмента, деталі машини потрібного положення. 2》 Робити в предметі центрувальні заглибини для встановлення його на центри токарного верстата.  Великий тлумачний словник сучасної мови