ценькати

ЦЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок., розм.

Дзенькати.

Муляри, що стояли схилені над камінними брилами та з розмахом ценькали о твердий піщаник, аж час від часу іскри пирскали з-під оскарба, тепер, покинувши свої прилади, випростовували крижі (І. Франко);

Тінь-тінь-тінь – ценькають ножички, блискає голка (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. ценькати — це́нькати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. ценькати — -аю, -аєш, недок., діал. Дзенькати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ценькати — ДЗЕ́НЬКАТИ (видавати короткі дзвінкі звуки при ударах, струсі; викликати такі звуки ударами по склу, металу і т. ін.), ДЗВЯ́КАТИ, БРЕ́НЬКАТИ (БРИ́НЬКАТИ), ДЗЕЛЕ́НЬКАТИ, ДЗЕНЬКОТІ́ТИ (ДЗЕНЬКОТА́ТИ) підсил., БРЕНЬКОТІ́ТИ (БРЕНЬКОТА́ТИ) підсил.  Словник синонімів української мови
4. ценькати — ЦЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок., діал. Дзенькати. Муляри, що стояли схилені над камінними брилами та з розмахом ценькали о твердий піщаник, аж час від часу іскри пирскали з-під оскарба, тепер, покинувши свої прилади, випростовували крижі (Фр., V, 1951, 258).  Словник української мови в 11 томах