Орфографічний словник української мови

ценькати

це́нькати

дієслово недоконаного виду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ценькати — ЦЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Дзенькати. Муляри, що стояли схилені над камінними брилами та з розмахом ценькали о твердий піщаник, аж час від часу іскри пирскали з-під оскарба, тепер, покинувши свої прилади, випростовували крижі (І.  Словник української мови у 20 томах
  2. ценькати — -аю, -аєш, недок., діал. Дзенькати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ценькати — ДЗЕ́НЬКАТИ (видавати короткі дзвінкі звуки при ударах, струсі; викликати такі звуки ударами по склу, металу і т. ін.), ДЗВЯ́КАТИ, БРЕ́НЬКАТИ (БРИ́НЬКАТИ), ДЗЕЛЕ́НЬКАТИ, ДЗЕНЬКОТІ́ТИ (ДЗЕНЬКОТА́ТИ) підсил., БРЕНЬКОТІ́ТИ (БРЕНЬКОТА́ТИ) підсил.  Словник синонімів української мови
  4. ценькати — ЦЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок., діал. Дзенькати. Муляри, що стояли схилені над камінними брилами та з розмахом ценькали о твердий піщаник, аж час від часу іскри пирскали з-під оскарба, тепер, покинувши свої прилади, випростовували крижі (Фр., V, 1951, 258).  Словник української мови в 11 томах