цератовий
ЦЕРА́ТОВИЙ, а, е.
Прикм. до цера́та.
Сонце запалило криваві вогні на цератовім брилі Семена (М. Коцюбинський);
У своєму кабінетику, на цератовому дивані, спав Коляда (М. Зарудний);
Шульга сів знову на канапу, запустив руку за борт піджака, дістав записну книжку у цератовій палітурці (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)