цератовий

ЦЕРА́ТОВИЙ, а, е. Прикм. до цера́та.

Сонце запалило криваві вогні на цератовім брилі Семена (Коцюб., II, 1955, 378);

У своєму кабінетику, на цератовому дивані, спав Коляда (Зар., На.. світі, 1967, 101);

Шульга сів знову на канапу, запустив руку за борт піджака, дістав записну книжку у цератовій палітурці (Рибак, Час.., 1960, 105).

Значення в інших словниках

1. цератовий — цера́товий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. цератовий — ЦЕРА́ТОВИЙ, а, е. Прикм. до цера́та. Сонце запалило криваві вогні на цератовім брилі Семена (М. Коцюбинський); У своєму кабінетику, на цератовому дивані, спав Коляда (М. Зарудний); Шульга сів знову на канапу, запустив руку за борт піджака, дістав записну книжку у цератовій палітурці (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах
3. цератовий — цератовий зроблений із церати; клейончастий (ст): Першою з'явилась велика цератова торба (така сама, як мама мала на закупи, – майнула думка), далі старосвітський жіночий капелюх...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. цератовий — -а, -е. Прикм. до церата.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. цератовий — Цера́товий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)