Значення в інших словниках
-
церковниця —
церко́вниця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
церковниця —
-і. Жін. до церковник 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
церковниця —
ЦЕРКО́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до церко́вник 2. На засіданні партгрупи Бутневич запропонував провести до травневих свят підготовчу роботу по кутках — розмови з групами та індивідуальні — з найзавзятішими церковницями (Мик., II, 1957, 532).
Словник української мови в 11 томах