церковниця

ЦЕРКО́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до церко́вник 2.

На засіданні партгрупи Бутневич запропонував провести до травневих свят підготовчу роботу по кутках — розмови з групами та індивідуальні — з найзавзятішими церковницями (Мик., II, 1957, 532).

Значення в інших словниках

1. церковниця — церко́вниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. церковниця — ЦЕРКО́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до церко́вник 2.  Словник української мови у 20 томах
3. церковниця — -і. Жін. до церковник 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови