Словник української мови в 11 томах

церковноприходський

ЦЕРКОВНОПРИХОДСЬКИ́Й, а́, е́. Те саме, що церковнопарафія́льний.

До Житомирського обласного державного архіву свого часу було передано з фондів Волинського церковно-археологічного товариства понад 400 церковноприходських літописів (Нар. тв. та етн., 3, 1969, 41);

// у знач. ім. церковноприходська́, ко́ї, ж. Те саме, що Церковнопарафія́льна шко́ла ( див. церковнопарафія́льний).

Небагато науки пройшов [Дмитро] — церковноприходську закінчив, та до книжки був падкий (Стельмах, II, 1962, 326).

Церковноприходська́ шко́ла — те саме, що Церковнопарафія́льна шко́ла ( див. церковнопарафія́льний).

Закінчивши разом з Кухтиним Карпом церковноприходську школу, Онопрій поступив був у Лішинецьку двокласну земську (Іщук, Вербівчани, 1961, 23).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. церковноприходський — церковноприходськи́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. церковноприходський — ЦЕРКОВНОПРИХОДСЬКИ́Й, а́, е́. Те саме, що церковнопарафія́льний. До Житомирського обласного державного архіву свого часу було передано з фондів Волинського церковно-археологічного товариства понад 400 церковноприходських літописів (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах