Словник української мови у 20 томах

церківник

ЦЕРКІВНИ́К, а, ч.

Дзвонар і паламар одночасно.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. церківник — -а, ч., зах. Дзвонар і пономар заразом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. церківник — Церківни́к, -ка м. Звонарь и пономарь вмѣстѣ. Угор.  Словник української мови Грінченка