Словник української мови Грінченка

церківник

Церківни́к, -ка

м. Звонарь и пономарь вмѣстѣ. Угор.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. церківник — ЦЕРКІВНИ́К, а, ч. Дзвонар і паламар одночасно.  Словник української мови у 20 томах
  2. церківник — -а, ч., зах. Дзвонар і пономар заразом.  Великий тлумачний словник сучасної мови