циганчатко
ЦИГАНЧА́ТКО, а, с.
Зменш.-пестл. до циганча́.
* У порівн. Він [коваль] усміхнувся до хлопця біля горна, хитнув з батьківською ласкою головою на нього, замурзаного, як циганчатко (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)ЦИГАНЧА́ТКО, а, с.
Зменш.-пестл. до циганча́.
* У порівн. Він [коваль] усміхнувся до хлопця біля горна, хитнув з батьківською ласкою головою на нього, замурзаного, як циганчатко (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)