цинічність
ЦИНІ́ЧНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. цині́чний 1, 2.
Цинічність вчинку;
Розповіданоь якийсь сороміцький анекдот, “сіль” якого була в тому, що перше, оповідачем був сам жених Ламазіді, присадкуватий, губатий, чорнявий студент, а друге – в безсоромних, стидких словах, дотепність яких містилася в їх цинічності і, разом, в серйозності фізіономії оповідача (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)