Словник української мови у 20 томах

цинічно

ЦИНІ́ЧНО.

Присл. до цині́чний 2.

Лиш князь сидів, цинічно усміхався, очима знак якийсь давав мені (І. Франко);

Здійснювалось масове знищення населення. Про це відверто і цинічно говорили гітлерівські головорізи (І. Цюпа).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. цинічно — цині́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. цинічно — Присл. до цинічний 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цинічно — ЦИНІ́ЧНО. Присл. до цині́чний 2. Лиш князь сидів, цинічно усміхався, очима знак якийсь давав мені (Фр., XII, 1953, 364); Здійснювалось масове знищення населення. Про це відверто і цинічно говорили гітлерівські головорізи (Цюпа, Україна.., 1960, 71).  Словник української мови в 11 томах