цинічно
ЦИНІ́ЧНО. Присл. до цині́чний 2.
Лиш князь сидів, цинічно усміхався, очима знак якийсь давав мені (Фр., XII, 1953, 364);
Здійснювалось масове знищення населення. Про це відверто і цинічно говорили гітлерівські головорізи (Цюпа, Україна.., 1960, 71).
Словник української мови (СУМ-11)