Словник української мови у 20 томах

циркачка

ЦИРКА́ЧКА, и, ж., розм.

Жін. до цирка́ч.

Вона [Вікторина Меран] була і співачкою в кафешантані, і бродячою циркачкою. Найчастіше бачили її на Монмартрі, що служив притулком усій бездомній богемі (М. Слабошпицький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. циркачка — цирка́чка іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. циркачка — -и, розм. Жін. до циркач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. циркачка — ЦИРКА́ЧКА, и, ж., розм. Жін. до цирка́ч.  Словник української мови в 11 томах