циркачка —
цирка́чка іменник жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
циркачка —
ЦИРКА́ЧКА, и, ж., розм. Жін. до цирка́ч. Вона [Вікторина Меран] була і співачкою в кафешантані, і бродячою циркачкою. Найчастіше бачили її на Монмартрі, що служив притулком усій бездомній богемі (М. Слабошпицький).
Словник української мови у 20 томах
циркачка —
-и, розм. Жін. до циркач.
Великий тлумачний словник сучасної мови