циста
ЦИ́СТА, и, ж., біол.
Цупка оболонка, що утворюється навколо деяких найпростіших організмів за несприятливих зовнішніх умов або в певні моменти їх життєвого циклу, а також одноклітинний рослинний або тваринний організм, тимчасово вкритий щільною оболонкою.
При висиханні водойм тіло амеб вкривається щільною оболонкою – утворюється циста (з навч. літ.);
Зимує нематода в ґрунті у вигляді яєць, набитих у материнську шкірку, яка перетворюється на .. цисту (з наук. літ.);
Життя у латентному стані – у спорах, сім'ях або цистах – може зберігатися невизначений час, можливо і геологічні віки (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)