циста

ЦИ́СТА, и, ж., біол. Цупка оболонка, що утворюється навколо деяких найпростіших організмів за несприятливих зовнішніх умов або в певні моменти їх життєвого циклу, а також одноклітинний рослинний або тваринний організм, тимчасово вкритий щільною оболонкою.

При висиханні водойм тіло амеб вкривається щільною оболонкою — утворюється циста (Зоол., 1957, 9);

Зимує нематода в грунті у вигляді яєць, набитих у материнську шкірку, яка перетворюється на.. цисту (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 181);

Життя у латентному стані — у спорах, сім’ях або цистах — може зберігатися невизначений час, можливо і геологічні віки (Вибр. праці В. І. Вернадського, 1969, 238).

Значення в інших словниках

1. циста — ци́ста іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. циста — ЦИ́СТА, и, ж., біол. Цупка оболонка, що утворюється навколо деяких найпростіших організмів за несприятливих зовнішніх умов або в певні моменти їх життєвого циклу, а також одноклітинний рослинний або тваринний організм, тимчасово вкритий щільною оболонкою.  Словник української мови у 20 томах
3. циста — -и, ж., біол. Цупка оболонка, що утворюється навколо деяких найпростіших організмів за несприятливих зовнішніх умов або в певні моменти їх життєвого циклу, а також одноклітинний рослинний або тваринний організм, тимчасово вкритий щільною оболонкою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. циста — ци́ста (від грец. κίστη – скриня) 1. Одноклітинний організм, тимчасово вкритий більш-менш щільною оболонкою. Ц. утворюється здебільшого за різкої зміни умов існування. У вигляді Ц. організм має можливість пережити несприятливі умови зовнішнього середовища.  Словник іншомовних слів Мельничука