цитькання

ЦИ́ТЬКАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. ци́тькати.

В хаті і сінях настала тиша, тільки надворі чулось цитькання і тупіт чобіт. Пан Тугаєвич почав говорити так учено і гарно, що всі спочатку дослухалися тільки до його дзвіночка-голосу (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. цитькання — ци́тькання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. цитькання — -я, с., розм. Дія за знач. цитькати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. цитькання — ЦИ́ТЬКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ци́тькати. В хаті і сінях настала тиша, тільки надворі чулось цитькання і тупіт чобіт. Пан Тугаєвич почав говорити так учено і гарно, що всі спочатку дослухалися тільки до його дзвіночка-голосу (Стельмах, І, 1962, 368).  Словник української мови в 11 томах