цмакання

ЦМА́КАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. цма́кати і звуки, утворювані цією дією.

Ось з валки, міцно тримаючи щось біля грудей, випручалась якась дівчина і, розгорнувши притулене, почина їсти з голосним цмаканням балик чи шинку (В. Винниченко).

Значення в інших словниках

1. цмакання — цма́кання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. цмакання — -я, с., розм. Дія за знач. цмакати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. цмакання — ЦМА́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. цма́кати і звуки, утворювані цією дією.  Словник української мови в 11 томах