цмакати

ЦМА́КАТИ, аю, аєш, недок., чим і без дод., розм.

Те саме, що цмо́кати 1.

– Я тепер така багата, що зайва корова мені тільки клопіт! Спочатку ніхто не вірить, а як розповім, то всі тільки цмакають... (Ю. Яновський);

Прийшла дівчина в кожушку, закутана по самі очі в теплу шаль. Бійці цмакали язиками (Григорій Тютюнник);

Такого шовку на мені ще зроду не бувало. В магазині підходила, торкалася, цмакала, а купувать не купувала (І. Рябокляч);

Хаброня, покуштувавши вина з стакана, ще й губи облизала. Як почала вона цмакати та облизуватись, я й не втерпіла (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. цмакати — див. цмокати  Словник синонімів Вусика
2. цмакати — цма́кати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
3. цмакати — -аю, -аєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що цмокати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цмакати — ЦМО́КАТИ розм. (губами, язиком, виражаючи здивування, захоплення тощо), ПРИЦМО́КУВАТИ розм., ЦМА́КАТИ розм., ПРИЦМА́КУВАТИ розм., ЧМО́КАТИ розм. — Док.: цмо́кнути, прицмо́кнути, цма́кнути, чмо́кнути. Товариство аж цмокало та ахкало в запалі (П.  Словник синонімів української мови
5. цмакати — ЦМА́КАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що цмо́кати 1. — Я тепер така багата, що зайва корова мені тільки клопіт! Спочатку ніхто не вірить, а як розповім, то всі тільки цмакають… (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах
6. цмакати — Цмакати, -каю, -єш гл. = цмокати. Сим. 3.  Словник української мови Грінченка