цокати
ЦО́КАТИ¹, аю, аєш, недок., чим, об що, по чому і без дод.
1. Утворювати своєрідні уривчасті звуки раптовим зіткненням різних твердих предметів або їх поверхонь; клацати.
Новенький, біленький, гострий, як бритва, він [ножик] усім удивовижу дався; усі ним не надивляться, не налюбуються. Як гарно складається, аж цока! (Панас Мирний);
За дверима чути швидкі приглушені кроки, цокає ключ і на порозі з'являється мати (О. Донченко);
На зброї сонце дико грає, і дико цокають клинки... (В. Сосюра);
– Ні, ні, нічого не треба, – казала Зоя, п'ючи воду і цокаючи зубами по дзвінкому склу. – Я вже заспокоїлась. Пробачте (В. Собко);
// Вітаючись, ударяти ногою об ногу.
Гусари рекомендувались, цокаючи закаблуками, стукаючи ногою об ногу (І. Нечуй-Левицький);
// Стукати чим-небудь по чомусь, видаючи уривчасті звуки.
І лиш баба простягне суху долоню з сухими кришками хліба, зозулястенька цокає дзьобом в долоню і пощипує бабу (М. Коцюбинський);
Проти базару слобідський парк. Там сьогодні, як ніколи, людно. Цокають сокири, джеркотять пилки, глухо шурхають у вправних руках гладенькі рубанки (А. Шиян);
– За колодязем у кузні весело молотки на ковадлі цокати-гукати будуть... (А. Головко);
Він щось запаморочено лазив біля плуга, цокав ключем і чомусь дратувався (П. Панч);
Кулі цокають навколо, зрізають скрізь людей і риж (В. Сосюра).
2. Видавати своєрідні уривчасті звуки під час руху, роботи.
Ритмічно цокали колеса на стиках, погойдували ресори, скрипів вагон (Л. Дмитерко);
Їхали кавалеристи. Цокали дзвінко копита (І. Нехода);
Люди ледве світили очима, повільно рухались, цокали по тротуарах дерев'яними сандаліями (І. Микитенко);
Цокаючи костурами, Марко пострибав у куток, до вікна (С. Журахович);
// Розмірено, ритмічно стукотіти (про годинник, годинниковий механізм тощо); тікати.
Старий годинник цокав тихесенько (О. Кобилянська);
Монотонно цокає великий мідний маятник стінного годинника (М. Чабанівський);
В маленькій шухляді цокав хронометр (М. Трублаїні).
◇ (1) Цо́кати на рахівни́ці – рахувати на рахівниці.
Довго [Павло Сидорович] цокав на рахівниці (Є. Кравченко).
ЦО́КАТИ², аю, аєш, недок., лінгв.
Не розрізняти звуки “ц” і “ч” або змішувати їх при вимові (про ряд російських, перев. північних говірок).
Словник української мови (СУМ-20)