цокати
цо́кати
I -аю, -аєш, недок., чим, об що, по чому і без додатка.
1》 Утворювати своєрідні уривчасті звуки раптовим зіткненням різних твердих предметів або їх поверхонь; клацати.
|| Вітаючись, ударяти ногою об ногу.
|| Стукати чим-небудь по чомусь, видаючи уривчасті звуки. Цокати зубами.
2》 Видавати своєрідні уривчасті звуки під час руху, роботи.
|| Розмірено, ритмічно стукотіти (про годинник, годинниковий механізм тощо).
II -аю, -аєш, недок., лінгв.
Не розрізняти звуки "ц" і "ч" або змішувати їх при вимові (про ряд російських, перев. північних, говірок).
Великий тлумачний словник сучасної української мови