цокотання
ЦОКОТА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. цокота́ти і звуки, утворювані цією дією.
Воднораз пролунали густим цокотанням сотні підвід (Г. Епік);
У цокотанні сусіди вона чула гіркий глум над її материнським жалем (Панас Мирний);
На другім тоці .. чути було цокотання жінок і дівчат (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)