цокольок

ЦОКОЛЬО́К, лька́, ч.

Зменш. до цо́коль.

У Поліссі, на Волині і в карпатських районах, на батьківщині рублених будівель, такого цоколька, як неодмінного конструктивного елемента будов, немає (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. цокольок — цокольо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. цокольок — -лька, ч. Зменш. до цоколь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. цокольок — ЦОКОЛЬО́К, лька́, ч. Зменш. до цо́коль. У Поліссі, на Волині і в карпатських районах, на батьківщині рублених будівель, такого цоколька, як неодмінного конструктивного елемента будов, немає (Дерев. зодч. Укр., 1949, 59).  Словник української мови в 11 томах