Орфографічний словник української мови

цокольок

цокольо́к

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. цокольок — ЦОКОЛЬО́К, лька́, ч. Зменш. до цо́коль. У Поліссі, на Волині і в карпатських районах, на батьківщині рублених будівель, такого цоколька, як неодмінного конструктивного елемента будов, немає (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  2. цокольок — -лька, ч. Зменш. до цоколь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цокольок — ЦОКОЛЬО́К, лька́, ч. Зменш. до цо́коль. У Поліссі, на Волині і в карпатських районах, на батьківщині рублених будівель, такого цоколька, як неодмінного конструктивного елемента будов, немає (Дерев. зодч. Укр., 1949, 59).  Словник української мови в 11 томах