цокольок

ЦОКОЛЬО́К, лька́, ч. Зменш. до цо́коль.

У Поліссі, на Волині і в карпатських районах, на батьківщині рублених будівель, такого цоколька, як неодмінного конструктивного елемента будов, немає (Дерев. зодч. Укр., 1949, 59).

Значення в інших словниках

1. цокольок — цокольо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. цокольок — ЦОКОЛЬО́К, лька́, ч. Зменш. до цо́коль. У Поліссі, на Волині і в карпатських районах, на батьківщині рублених будівель, такого цоколька, як неодмінного конструктивного елемента будов, немає (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. цокольок — -лька, ч. Зменш. до цоколь.  Великий тлумачний словник сучасної мови