цюрком

ЦЮРКО́М, присл., розм.

Струменем, цівкою.

[Завада:] Ви там десь намучилися, що вам піт цюрком із чола тече (І. Франко);

Ухопився [Лукин] за обв'язану шматами голову, здер їх і кинув до землі. Кров полилася цюрком (Н. Кобринська);

Він [Матвій] стріпав кілька раз своєю кудрявою головою, і вода потекла з вух і рота та цюриком пустилася з волосся по лиці (Б. Лепкий).

Значення в інших словниках

1. цюрком — цюрко́м прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. цюрком — присл., розм. Струменем, цівкою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. цюрком — ЦЮРКО́М, присл., розм. Струменем, цівкою. [Завада:] Ви там десь намучилися, що вам піт цюрком із чола тече (Фр., IX, 1952, 345); Ухопився [Лукин] за обв’язану шматами голову, здер їх і кинув до землі. Кров полилася цюрком (Кобр., Вибр., 1954, 204).  Словник української мови в 11 томах
4. цюрком — Цюрком нар. Струей. Цюрком текло з них. Гн. II. 168.  Словник української мови Грінченка