цюрком —
ЦЮРКО́М, присл., розм. Струменем, цівкою. [Завада:] Ви там десь намучилися, що вам піт цюрком із чола тече (І. Франко); Ухопився [Лукин] за обв'язану шматами голову, здер їх і кинув до землі. Кров полилася цюрком (Н.
Словник української мови у 20 томах
цюрком —
присл., розм. Струменем, цівкою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цюрком —
ЦЮРКО́М, присл., розм. Струменем, цівкою. [Завада:] Ви там десь намучилися, що вам піт цюрком із чола тече (Фр., IX, 1952, 345); Ухопився [Лукин] за обв’язану шматами голову, здер їх і кинув до землі. Кров полилася цюрком (Кобр., Вибр., 1954, 204).
Словник української мови в 11 томах
цюрком —
Цюрком нар. Струей. Цюрком текло з них. Гн. II. 168.
Словник української мови Грінченка