Орфографічний словник української мови

цюрком

цюрко́м

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. цюрком — ЦЮРКО́М, присл., розм. Струменем, цівкою. [Завада:] Ви там десь намучилися, що вам піт цюрком із чола тече (І. Франко); Ухопився [Лукин] за обв'язану шматами голову, здер їх і кинув до землі. Кров полилася цюрком (Н.  Словник української мови у 20 томах
  2. цюрком — присл., розм. Струменем, цівкою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цюрком — ЦЮРКО́М, присл., розм. Струменем, цівкою. [Завада:] Ви там десь намучилися, що вам піт цюрком із чола тече (Фр., IX, 1952, 345); Ухопився [Лукин] за обв’язану шматами голову, здер їх і кинув до землі. Кров полилася цюрком (Кобр., Вибр., 1954, 204).  Словник української мови в 11 томах
  4. цюрком — Цюрком нар. Струей. Цюрком текло з них. Гн. II. 168.  Словник української мови Грінченка