цюрком

ЦЮРКО́М, присл., розм. Струменем, цівкою.

[Завада:] Ви там десь намучилися, що вам піт цюрком із чола тече (Фр., IX, 1952, 345);

Ухопився [Лукин] за обв’язану шматами голову, здер їх і кинув до землі. Кров полилася цюрком (Кобр., Вибр., 1954, 204).

Значення в інших словниках

1. цюрком — цюрко́м прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. цюрком — ЦЮРКО́М, присл., розм. Струменем, цівкою. [Завада:] Ви там десь намучилися, що вам піт цюрком із чола тече (І. Франко); Ухопився [Лукин] за обв'язану шматами голову, здер їх і кинув до землі. Кров полилася цюрком (Н.  Словник української мови у 20 томах
3. цюрком — присл., розм. Струменем, цівкою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цюрком — Цюрком нар. Струей. Цюрком текло з них. Гн. II. 168.  Словник української мови Грінченка