цяцькування
ЦЯЦЬКУВА́ННЯ, я, с., розм.
Дія і стан за знач. цяцькува́ти.
На повному кар'єрі кіннотники промайнули й повз розкішну, претензійну в своєму аляпуватому цяцькуванні будівлю біржі (Ю. Смолич);
– Є й перли, є й криштал [кришталь]! – відмовила з протягом панночка. – Але, здається мені, то вже буде зайве цяцькування (Л. Яновська).
Словник української мови (СУМ-20)