ціаноз

ЦІАНО́З, у, ч., мед.

Синювате забарвлення шкіри й слизових оболонок, пов'язане з розладом кровообігу; синюшність.

Родовий опух, розміщений на лиці.., особливо спотворює дитину, викликаючи у неї набряк і ціаноз повік, губ і всього лиця (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. ціаноз — ціано́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ціаноз — -у, ч., мед. Синювате забарвлення шкіри й слизових оболонок, пов'язане з розладом кровообігу; синюшність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ціаноз — ціано́з (від грец. κυανός – синій) синювате забарвлення шкіри й слизових оболонок внаслідок зменшення в крові кількості кисню. Може виникати при деяких захворюваннях серця, легень, при отруєнні тощо. Інша назва – синюха.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. ціаноз — ЦІАНО́З мед., СИНЮ́ХА, СИНЮ́ШНІСТЬ.  Словник синонімів української мови
5. ціаноз — ЦІАНО́З, у, ч., мед. Синювате забарвлення шкіри й слизових оболонок, пов’язане з розладом кровообігу; синюшність. Родовий опух, розміщений на лиці.., особливо спотворює дитину, викликаючи у неї набряк і ціаноз повік, губ і всього лиця (Хвор. дит. віку, 1955, 12).  Словник української мови в 11 томах