ціаноз —
ціано́з іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
ціаноз —
ЦІАНО́З, у, ч., мед. Синювате забарвлення шкіри й слизових оболонок, пов'язане з розладом кровообігу; синюшність. Родовий опух, розміщений на лиці.., особливо спотворює дитину, викликаючи у неї набряк і ціаноз повік, губ і всього лиця (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
ціаноз —
-у, ч., мед. Синювате забарвлення шкіри й слизових оболонок, пов'язане з розладом кровообігу; синюшність.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ціаноз —
ціано́з (від грец. κυανός – синій) синювате забарвлення шкіри й слизових оболонок внаслідок зменшення в крові кількості кисню. Може виникати при деяких захворюваннях серця, легень, при отруєнні тощо. Інша назва – синюха.
Словник іншомовних слів Мельничука
ціаноз —
ЦІАНО́З, у, ч., мед. Синювате забарвлення шкіри й слизових оболонок, пов’язане з розладом кровообігу; синюшність. Родовий опух, розміщений на лиці.., особливо спотворює дитину, викликаючи у неї набряк і ціаноз повік, губ і всього лиця (Хвор. дит. віку, 1955, 12).
Словник української мови в 11 томах