ціаноз
ЦІАНО́З, у, ч., мед. Синювате забарвлення шкіри й слизових оболонок, пов’язане з розладом кровообігу; синюшність.
Родовий опух, розміщений на лиці.., особливо спотворює дитину, викликаючи у неї набряк і ціаноз повік, губ і всього лиця (Хвор. дит. віку, 1955, 12).
Словник української мови (СУМ-11)