цівочка
ЦІ́ВОЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до ці́вка.
Швидко .. опинилася [Тоня] під душем, звиваючись і сміючись від насолоди, ротом ловлячи прохолодні цівочки і їжачись від гострої свіжості (В. Собко);
В світлі прожектора боєць ясно бачив тоненьку червону цівочку, що била з щоки лейтенанта (С. Голованівський);
З дірочки цівочкою посипався білий блискучий пісок (О. Донченко);
Єпташка глибоко затягся цигаркою, підкинув голову і пустив у небо – через ніс – дві рівні цівочки синього диму (І. Микитенко);
Гнат, задихавшись, підбіг до Джмелика, помахав йому попід носом вороною цівочкою: – А оце бачив? (Григорій Тютюнник);
Під землею ожило коріння, погнало сік у стовбури дерев і цівочки пирію (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)