цівікати
ЦІВІ́КАТИ, ає, недок., розм.
Видавати звуки “ців-ців” (про горобців та деяких інших птахів).
Синички в цей час стрибали собі, цівікали, а потім сіли спочивати на вершечку яблуньки (О. Іваненко).
Словник української мови (СУМ-20)ЦІВІ́КАТИ, ає, недок., розм.
Видавати звуки “ців-ців” (про горобців та деяких інших птахів).
Синички в цей час стрибали собі, цівікали, а потім сіли спочивати на вершечку яблуньки (О. Іваненко).
Словник української мови (СУМ-20)