цікавистий
ЦІКА́ВИСТИЙ, е.
Який має риси допитливості.
Хлопець з природи цікавистий і перенятливий, він придивлявся до природи, прислухався до гомону її і переймався вражінням [вражіннями] її (О. Кониський).
Словник української мови (СУМ-20)ЦІКА́ВИСТИЙ, е.
Який має риси допитливості.
Хлопець з природи цікавистий і перенятливий, він придивлявся до природи, прислухався до гомону її і переймався вражінням [вражіннями] її (О. Кониський).
Словник української мови (СУМ-20)