цікавити
ЦІКА́ВИТИ, влю, виш; мн. ціка́влять; недок., кого.
Привертати чию-небудь увагу, викликати інтерес, захоплення; інтересувати, інтригувати.
Люди наче забули свою щоденну роботу. Рух у селі був незвичайний. Своє поле цікавило мало (М. Коцюбинський);
Мене почала цікавити ця оригінальна бесіда (Олесь Досвітній);
Пасажира найбільше цікавила водокачка, він навіть обійшов її кругом і тільки після цього пішов у станцію (П. Панч);
Хому дуже цікавило і навіть непокоїло, як це в країні, де нема жодного моря, раптом править усім – адмірал (О. Гончар);
Далеко більше, ніж міфологічні сюжети, його [К. П. Брюллова] цікавила радісна яскрава природа, краса людини (О. Іваненко);
// Те саме, що прива́блювати 1.
[Адмірал:] Що ж, коли цікавить кого така перспектива, я дозволю йому підняти пари (О. Корнійчук).
Словник української мови (СУМ-20)