цікавити —
ціка́вити дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
цікавити —
ЦІКА́ВИТИ, влю, виш; мн. ціка́влять; недок., кого. Привертати чию-небудь увагу, викликати інтерес, захоплення; інтересувати, інтригувати. Люди наче забули свою щоденну роботу. Рух у селі був незвичайний. Своє поле цікавило мало (М.
Словник української мови у 20 томах
цікавити —
-влю, -виш; мн. цікавлять; недок., перех. Привертати чию-небудь увагу, викликати інтерес, захоплення. || Те саме, що приваблювати 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
цікавити —
ЦІКА́ВИТИ кого (привертати чиюсь увагу, викликати інтерес), ЗАЦІКА́ВЛЮВАТИ, ІНТЕРЕСУВА́ТИ, ПРИВА́БЛЮВАТИ, РУ́ПИТИ кому, діал.; ІНТРИГУВА́ТИ (загадковістю, неясністю, таємничістю). — Док.: заціка́вити, заінтересува́ти, прива́бити, заінтригува́ти.
Словник синонімів української мови
цікавити —
ЦІКА́ВИТИ, влю, виш; мн. ціка́влять; недок., перех. Привертати чию-небудь увагу, викликати інтерес, захоплення. Люди наче забули свою щоденну роботу. Рух у селі був незвичайний. Своє поле цікавило мало (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
цікавити —
Цікавити, -влю, -виш гл. Интересовать, занимать.
Словник української мови Грінченка