цілинний —
ціли́нний прикметник
Орфографічний словник української мови
цілинний —
ЦІЛИ́ННИЙ, а, е. 1. Який є цілиною. Луг з буйною некошеною травою і рожевими кущами далі переходив у рівний, сріблястий від ковилу цілинний степ (І.
Словник української мови у 20 томах
цілинний —
-а, -е. 1》 Який є цілиною. || Стос. до цілини. 2》 перен. Морально чистий, цнотливий. || Перейнятий цнотливістю.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цілинний —
Ціли́нний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
цілинний —
ЦІЛИ́ННИЙ, а, е. 1. Який є цілиною. Відходять поїзди на схід. Тисячі комсомольців і комсомолок їдуть на цілинні землі Алтаю і Казахстану (Довж.
Словник української мови в 11 томах
цілинний —
Цілинний, -а, -е Никогда не паханный, дѣвственный. Цілинна земля. Констан. у.
Словник української мови Грінченка