цілинний

ціли́нний

-а, -е.

1》 Який є цілиною.

|| Стос. до цілини.

2》 перен. Морально чистий, цнотливий.

|| Перейнятий цнотливістю.

Значення в інших словниках

1. цілинний — (який ще не був ораний) незайманий, перелоговий.  Словник синонімів Полюги
2. цілинний — Незайманий, (- землю) непочатий, перелоговий; П. цнотливий, доброчесний, морально чистий.  Словник синонімів Караванського
3. цілинний — ціли́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
4. цілинний — ЦІЛИ́ННИЙ, а, е. 1. Який є цілиною. Луг з буйною некошеною травою і рожевими кущами далі переходив у рівний, сріблястий від ковилу цілинний степ (І.  Словник української мови у 20 томах
5. цілинний — Ціли́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. цілинний — ЦІЛИ́ННИЙ, а, е. 1. Який є цілиною. Відходять поїзди на схід. Тисячі комсомольців і комсомолок їдуть на цілинні землі Алтаю і Казахстану (Довж.  Словник української мови в 11 томах
7. цілинний — Цілинний, -а, -е Никогда не паханный, дѣвственный. Цілинна земля. Констан. у.  Словник української мови Грінченка