цілинний

ціли́нний

-а, -е.

1》 Який є цілиною.

|| Стос. до цілини.

2》 перен. Морально чистий, цнотливий.

|| Перейнятий цнотливістю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цілинний — (який ще не був ораний) незайманий, перелоговий. Словник синонімів Полюги
  2. цілинний — Незайманий, (- землю) непочатий, перелоговий; П. цнотливий, доброчесний, морально чистий. Словник синонімів Караванського
  3. цілинний — ціли́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. цілинний — ЦІЛИ́ННИЙ, а, е. 1. Який є цілиною. Луг з буйною некошеною травою і рожевими кущами далі переходив у рівний, сріблястий від ковилу цілинний степ (І. Словник української мови у 20 томах
  5. цілинний — Ціли́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. цілинний — ЦІЛИ́ННИЙ, а, е. 1. Який є цілиною. Відходять поїзди на схід. Тисячі комсомольців і комсомолок їдуть на цілинні землі Алтаю і Казахстану (Довж. Словник української мови в 11 томах
  7. цілинний — Цілинний, -а, -е Никогда не паханный, дѣвственный. Цілинна земля. Констан. у. Словник української мови Грінченка