цілокраїй

ЦІЛОКРА́ЇЙ, я, с.

Який має цілі краї, з цілими краями.

Перші листки картоплі, що з'являються на поверхні під час проростання бульб або насіння, прості, цілокраї (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. цілокраїй — цілокра́їй прикметник  Орфографічний словник української мови
2. цілокраїй — -я, -є. Який має цілі краї, з цілими краями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. цілокраїй — ЦІЛОКРА́ЇЙ, я, с. Який має цілі краї, з цілими краями. Перші листки [картоплі], що з’являються на поверхні під час проростання бульб або насіння, прості, цілокраї (Картопля, 1957, 180).  Словник української мови в 11 томах