цілокраїй

ЦІЛОКРА́ЇЙ, я, с. Який має цілі краї, з цілими краями.

Перші листки [картоплі], що з’являються на поверхні під час проростання бульб або насіння, прості, цілокраї (Картопля, 1957, 180).

Значення в інших словниках

1. цілокраїй — цілокра́їй прикметник  Орфографічний словник української мови
2. цілокраїй — ЦІЛОКРА́ЇЙ, я, с. Який має цілі краї, з цілими краями. Перші листки картоплі, що з'являються на поверхні під час проростання бульб або насіння, прості, цілокраї (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. цілокраїй — -я, -є. Який має цілі краї, з цілими краями.  Великий тлумачний словник сучасної мови